Пили сніг і тримали оборону 82 дні: боєць вінницької бригади розповів про передову

Військовослужбовець 120-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ Андрій на псевдо «Гарпун» понад 80 днів беззмінно тримав оборону на передових позиціях. Про свій бойовий досвід, життя в оточенні та несподівану історію з полоненим окупантом він розповів в інтерв’ю бригаді.

За словами військового, найскладнішим під час перебування на позиціях була майже повна ізоляція та проблеми з постачанням.

«Я пробув на позиції 82 дні. Чому так довго? Бо ми виявилися в оточенні орків. Машини взагалі не могли заїхати. Все доставлялося лише дронами. І це було дуже важко, адже дрони могли не долітати. Їли добу через дві-три. Дякуючи Богу було багато снігу. З водою проблем не було, взагалі», – ділиться Андрій.

Боєць каже, що після періоду відносної тиші російські війська почали активно атакувати позиції українських захисників. Спершу — ударами FPV-дронів, а згодом і щоденними штурмами.

«Спершу все було тихо. Десь тиждень, до першого прильоту FPV. Прилетіло FPV, ми почали барикадуватися, орки це побачили і почалися штурми. Були штурми кожен день. Нас було чотири чоловіки, три входи, ми їх цинкували постійно, цілодобово», – розповідає військовий.

За його словами, після масованих атак та руйнування укриття оборонцям дозволили відійти ближче до тилу й зайняти нову позицію. Однак і там ситуація залишалася напруженою, адже всі околиці контролював противник.

«Коли ми питали чому ми не виходимо, чому нас не виводять? Нам казали – не має можливості. Пояснювали нам, що суміжники працюють, вони зачищають. Як буде все «чистенько» то ми вийдемо додому пішки», – каже Андрій.

Окремо боєць згадав незвичайний випадок, який стався вже під час перебування на іншій позиції. За його словами, до українських захисників несподівано вийшов російський військовий, якого згодом взяли в полон.

«Тихенько сидимо, чергуємо на вході, чуємо рух. Доповідаємо – рух. Але ж вогонь відкривати не можна, щоб не спалити «точку». І він заходить до нас. Ми – «хто»? Він – «свои». Ми «свои» зброю кинь. Як виявилось це був росіянин. Хлопцю 23 роки. Йому дали завдання просто «зганяти» в бліндаж. Відправили його без зброї, без броні, без нічого. Питаєм його: «А як так?». Відповідь: «добудете в бою»», – згадує військовий.

За словами Андрія, полонений провів із українськими військовими півтора місяця, почав вивчати українську мову і згодом вирішив долучитися до лав ЗСУ.

«Він з нами провів півтора місяці. Він почав вчити українську мову. На даний час він уже підписує контракт у лави ЗСУ», – розповів боєць.

Історія «Гарпуна» — це ще одне свідчення витримки українських воїнів, які в надзвичайно складних умовах продовжують тримати оборону та знаходити рішення навіть у критичних обставинах.