By 
У селі Жигалівка на Вінниччині урочисто зустріли Вадима Шаталюка, військового, який понад три роки перебував у полоні російських окупантів. Його повернення стало справжньою подією для місцевої громади, яка прийшла підтримати захисника квітами, хлібом-сіллю та щирими словами вдячності.
Вадим потрапив у полон у січні 2023 року під час бойових дій на Донеччині, де служив у 59-й окремій мотопіхотній бригаді імені Якова Гандзюка. Три роки й три місяці чоловік перебував у неволі, більшість часу — в Чечні. 24 квітня 2026 року у результаті масштабного обміну між Україною та Росією додому повернулися 193 військовослужбовці, серед яких був і Вадим. Особливістю цього обміну стало звільнення молодих бійців, народжених у 2000-х роках.
До початку повномасштабного вторгнення Вадим служив на арсеналі у Калинівці, згодом його перевели на передову. Напередодні відправлення на фронт він уклав шлюб із Тетяною — подружжя розписалося у грудні 2022 року, а вже в січні 2023-го Вадим пішов на бойові позиції. Саме тоді родина отримала тривожну звістку про його зникнення. Тетяна дізналася про вагітність і підтримувала надію на повернення чоловіка, хоча кілька місяців його вважали безвісти зниклим.
Звістки про місце перебування Вадима з’явилися після того, як інші полонені повідомили про його утримання в Грозному, а також завдяки відео, на яких дружина впізнала чоловіка. Сам військовий розповідає, що думка про майбутню дитину допомагала витримати найважчі випробування полону.
Під час ув’язнення Вадима священник отець Ростислав Семенчук, настоятель місцевого храму, молився за його звільнення та підтримував родину. Після повернення воїна отець особисто привітав його в Жигалівці і подарував ікону Івана Хрестителя.
Зустріч Вадима Шаталюка з рідним селом була наповнена змішаними почуттями — радості за повернення живого героя і сумом за тими, хто не повернувся з війни. Для громади ця подія стала нагадуванням про велику ціну, яку платить кожна українська сім’я у боротьбі за свободу і мир.
Comments