By 
Останнім часом в Україні та на окупованих територіях фіксуються випадки, коли російські спецслужби намагаються використовувати неповнолітніх у своїх операціях. Мова йде про підпали, дрібні диверсії чи передачу інформації. Для ворога це дешевий і зручний спосіб — залучати дітей і підлітків, які через вік і довірливість стають легкою мішенню.
Але за кожним таким випадком стоїть небезпека не лише для держави, а й для самих дітей. Вони ризикують своїм життям, здоров’ям, свободою і майбутнім.
Чому саме діти?
Вербувальники розуміють, що підлітки часто цікавляться «забороненим», шукають пригод і легко піддаються на емоційні заклики. Вони можуть обіцяти:
-
швидкі гроші за прості завдання;
-
«героїзм» чи «боротьбу» — мовляв, участь у диверсії робить дитину «важливою»;
-
секретність і «гру» — підлітків втягують у рольові сценарії, змушуючи виконувати завдання;
-
шантаж — іноді дітей підловлюють на особистих фото чи дрібних порушеннях і примушують діяти.
Для спецслужб дитина — це лише інструмент. Виконала завдання — добре. Потрапила в руки правоохоронців чи постраждала — знайдуть іншого.
Які наслідки для дитини?
-
Кримінальна відповідальність. Закон не робить великих поблажок: підліток може отримати судимість.
-
Ризик для життя. Підпал або підрив можуть закінчитися трагічно для самого виконавця.
-
Травма. Дитина, яку використали, роками відчуває сором, провину чи психологічний тиск.
-
Зруйноване майбутнє. Вступ до навчальних закладів, робота, служба — усе ускладнюється, якщо в минулому була причетність до злочинів.
Що мають робити батьки?
-
Говоріть із дітьми. Пояснюйте простими словами, що чужі «доручення» можуть бути пасткою.
-
Перевіряйте контакти. Нові «друзі» в інтернеті, дивні чати чи секретні розмови — сигнал небезпеки.
-
Підтримуйте довіру. Дитина має знати: їй повірять і допоможуть, навіть якщо зробила помилку.
-
Слідкуйте за змінами поведінки. Замкнутість, різкі зміни настрою чи дивні «підробітки» — тривожні дзвіночки.
Російські спецслужби не гребують нічим, навіть використанням дітей у своїх злочинних планах. Але наше завдання — не дозволити цього.
Діти мають рости в безпеці, вчитись, мріяти і будувати своє майбутнє. А не ставати пішаками у чужій війні.
Тому найкраща протидія — це поінформованість, уважність і спільна відповідальність. Бо чужі диверсанти шукають слабкі місця, а наша сила — у тому, щоб їх не дати.
Comments