Не лише словами, але й кулями. Саме так на думку російських священнослужителів здійснюється богослужіння. Історія протоієрея Владислава Лапердіна — ще одне підтвердження, що Російська православна церква давно перестала бути лише релігійною інституцією. Сьогодні священники РПЦ не лише благословляють зброю і війська, а й особисто їдуть на фронт, в окопи, у зону боїв. І роблять це не лише «з поклику серця», а як частину системної роботи держави.
Лапердін — настоятель храму в Новоалтайську, керівник єпархіального відділу по взаємодії з козацтвом. З початком повномасштабного вторгнення він отримав виклик з Москви і вирушив на фронт — у складі казачого батальйону. Виконував одразу дві ролі: заступника командира батальйону по виховній роботі та капелана.
Його розповідь — це мікс польових умов, романтизації «простих російських хлопців», нарікань на «інфантильність» цивільних і відкритого виправдання війни. Лапердін не приховує, що бачить у СВО «необхідне випробування» для російського суспільства, яке, за його словами, «живе звичайним життям і не відчуває війни».
Особливо показовий його меседж: «Багатьом чоловікам треба пройти фронт, щоб перестати бути інфантильними». У цих словах — та сама мобілізаційна риторика Кремля, яку тепер озвучують і священники, підмінюючи духовну місію пропагандою війни.
Такі «фронтові місії» РПЦ виконують одразу кілька завдань:
- Моральна легітимізація СВО — священник у касці й бронежилеті, що причащає бійців між боями, створює образ «священної війни».
- Ідеологічна обробка військових — через проповіді та особисті розмови зміцнюється віра в «правоту» агресії.
- Сигнал тилу — якщо навіть священники на фронті, то й інші мають іти, «бо війна — це справа кожного».
Лапердін прямо заявляє, що поїхав би знову, щоб «побачити покращення ситуації». Для нього війна — це не трагедія, а процес, у якому «Бог допустив події, значить, вони потрібні».
І поки офіційні особи РПЦ повторюють, що «церква поза політикою», на практиці вона перетворилася на активний інструмент російської воєнної машини. Священники у камуфляжі, з іконами в руках і словами про «боротьбу за правду» — це тепер не виняток, а буденність.
Далі буде…
Comments