By 
Ми живемо у час, коли ворог не лише воює на фронті, а й намагається проникати в наші будні, використовуючи підступні методи — підпали, диверсії, теракти. Це не просто злочини проти майна чи будівель — це спроба зламати нашу стійкість, посіяти страх і змусити нас сумніватися у власній силі.
Але кожна така спроба — це доказ слабкості кураторів із Росії. Вони розуміють: військовим шляхом зламати Україну їм не вдалося. Тому вони ховаються за спинами зрадників, шукають легковірних або продажних людей, які готові за копійки виконувати «завдання» з підпалів автівок, адміністративних будівель чи складів.
Підпали — це зброя терору. Легко організувати, швидко виконати, а ефект — гучний. Ворог розраховує, що кожен заголовок у новинах про «черговий підпал» працює на нього: мовляв, у тилу паніка, влада безсила, люди незахищені.
Але тут вони помиляються. Українці давно довели, що нас не зламати ані танками, ані ракетами. Тим більше — полум’ям уночі.
Як протидіяти?
-
Пильність громадян. Кожен дивний рух, підозрілий автомобіль біля будівлі чи людина, яка крутиться біля припаркованих машин, — це привід зателефонувати в поліцію. Краще перебільшити, ніж потім шкодувати.
-
Самоорганізація громад. Камери відеоспостереження, вуличне освітлення, сусідська взаємодопомога — усе це робить диверсанту життя складнішим.
-
Довіра до спецслужб. Уже неодноразово викрито мережі, які координували куратори з РФ. Їхні плани руйнуються, бо українці навчилися помічати й повідомляти про підозріле.
Головне — не дати страху перемогти
Мета ворога — не вогонь і не руїни. Їхня справжня ціль — наша психологічна стійкість. Якщо ми почнемо боятися виходити на вулицю, ставитимемо машину подалі «щоб не підпалили», мовчатимемо замість повідомити про підозріле — тоді вони досягнуть бажаного.
Та ми вже довели, що нас неможливо залякати. Кожна невдала диверсія, кожен викритий агент — це наш доказ: ми сильніші за їхні підступи.
Comments