By 
Україна стоїть перед ворогом, який програє, але не здається. Російські спецслужби, розуміючи безвихідь своєї ситуації на фронті, намагаються діяти підло — не лише проти військових, а й проти цивільних. Їхня нова тактика — втягнення громадян у протиправну діяльність, що має створити хаос усередині нашої країни: підпали, диверсії, поширення панічних чуток, спроби зриву мобілізації. Це не боротьба за ідею — це агонія, у якій ворог готовий використовувати будь-кого як витратний матеріал.
Людей вербують через інтернет, месенджери, соціальні мережі. Часто все починається з невинних пропозицій — «підзаробити», «передати посилку», «зняти відео» чи «допомогти волонтерам». Далі завдання стають серйознішими: підпалити об’єкт, залишити мітку, передати дані про військових чи техніку. Ті, хто погоджується, швидко опиняються у пастці. Їх використовують, шантажують, а потім просто зливають — бо для російських кураторів вони лише розхідний матеріал, зручний інструмент, який легко замінити іншим.
Особливо небезпечним є те, що під ударом часто опиняються вразливі люди — підлітки, безробітні, ті, хто шукає легких грошей або просто не розуміє наслідків. Ворог користується довірою, емоціями, іноді навіть співчуттям. Людині здається, що вона «нічого страшного не робить», що «ніхто не дізнається». Але кожна така дія має наслідки — і юридичні, і моральні. Бо будь-яка допомога ворогу під час війни є злочином проти власної держави.
Варто пам’ятати: ворог не шукає героїв — йому потрібні виконавці. Його цікавить не ваша безпека і не ваша доля, а лише користь, яку він може з вас отримати. Сьогодні він просить зробити фото, завтра — підпалити склад, а післязавтра просто знищує докази вашої участі, залишаючи вас сам-на-сам із законом.
Тому важливо не вестися на жодні сумнівні пропозиції, особливо якщо вони пов’язані з таємністю, грошима чи обіцянками «легкої допомоги». Не варто думати, що відмова може бути небезпечною — навпаки, небезпечна саме згода. Якщо хтось звертається з подібними проханнями — не мовчіть. Повідомте правоохоронців, зверніться до Служби безпеки України або до місцевої адміністрації. Краще перестрахуватися, ніж потім відповідати за злочин, який ви навіть не збиралися вчиняти.
Пам’ятаймо: сьогодні кожен із нас — частина оборони. І не обов’язково тримати зброю, щоб захищати країну. Іноді достатньо просто не дати ворогу скористатися нашою довірою, нашою байдужістю або страхом. Ворог хоче посварити, зламати, змусити нас діяти проти самих себе. Але ми вже навчилися бачити його справжнє обличчя — під маскою «друга» або «роботодавця» ховається той самий агресор, який убиває наших людей.
Україна вистоїть, поки її громадяни залишаються свідомими. Не дайте себе використати. Не дайте ворогу зробити вас зброєю проти власного дому.
Comments