У військовій частині 3008 Національної гвардії України, розповіли історію про водія-гвардійця, який розпочав свій бойовий шлях ще у 2021 році.
Його робота – це щоденний ризик і відповідальність за життя побратимів. За кермом пікапа адреналіну хоч відбирай, але маєш бути врівноваженим та впевненим у своїх діях, адже секунди вирішують все. Водій екіпажу підрозділу безпілотних систем «Кречет» на псевдо Таксист розповів про роботу на передовій.
Гвардієць говорить спокійно, без героїзму в голосі, але впевнено. Бо знає, що з ним його побратими, та разом вони здатні здолати багато. Таксист бачив не один «прильот» і не раз доводилося тікати від ворожих БпЛА. Були й спалені машини, але він пишається, що свій екіпаж завжди довозить і забирає з пунктів призначення.
«Найголовніше для водія – особовий склад. Ти за нього відповідаєш. Машина – це розхідник. За тиждень може згоріти аж три пікапи, а можеш і на одному служити роками. Ситуації є різні, але головне – це люди», – каже гвардієць.

Перша його ротація була ще у 2021-му, під час Операції Об’єднаних сил. Далі у вінницькому полку Національної гвардії України створили підрозділ безпілотних систем, і потрібні були водії. Це зацікавило молодого та завзятого чоловіка, який відчував у собі потенціал, що може більше.
За весь час служби було багато чого. Але зараз небо над передовою контролюють дрони. І наші, і ворожі. Саме вони і становлять найбільшу небезпеку. Наші оператори безпілотників професійно нищать укріплення ворога, транспорт і живу силу противника. Втім в окупантів теж є дрони. І майстерність фронтових водіїв якраз у тому, щоб довезти на своєму транспорті людей чи боєприпаси. А за необхідності, організувати швидку евакуацію. Адже люди дорожчі за будь-яку техніку.
«Це була середина цього року, пам’ятаю, як зараз. Їхали з підвозів і зовсім трішки лишалося, щоб виїхати. І тут на нас ворожий БпЛА. Збити його не вдалося, вистрибнув різко з авто в кущі. Він вдарив у авто. Після вибуху підходимо, пікап не заводиться. І летить ще один дрон. Добре, що я зорієнтувався в обстановці, як «дали на капці», аж язик до піднебіння прилипав. І нам таки вдалося укритися в безпечному місці. Добре, що все добре закінчилося. Адже вони там літають роями», – пригадує Таксист.

Холодний розум і навички дуже часто стають вирішальними. Нерідко доводиться тікати від дронів, але іноді вдається їх збивати.
«Був ще один випадок, коли ми їхали, в кузові був побратим, який стежив за небом. І тут на нас полетів ворожий БпЛА. То він зі своєї стрілецької зброї прицільними одиночними пострілами збив ту FPVіху буквально за пару метрів на підльоті. Молодець», – говорить водій пікапа.
Та додає, якщо хтось думає, що служити водієм легко, то це не так, адже часто доводиться ремонтувати автівку, відкопувати її з болота, коли застрягаєш, їхати небезпечною відкритою місцевістю.
«Буває дуже важко, але я знаю, що повинен доїхати за будь-яких умов. Бо на мене чекають мої побратими, я потрібен. І війна ще не закінчилася, тому ми мусимо далі тримати стрій та разом вибороти нашу перемогу», – наголошує Таксист.

Такі, як він – прості, сміливі, незламні і досвідчені бійці ведуть свої пікапи туди, де важко, і повертають тих, кого чекають удома. Він не ховається від відповідальності, адже любить свою Україну, любить свободу, і виборює її разом зі своїм екіпажем.




















Comments