By 
Роман із позивним «Баракуда» уперше пішов до лав Збройних сил України ще у 2015 році. Тоді, каже, рішення було очевидним — потрібно було захищати своїх рідних і рідне місто.
«На той час у мене вже був хлопчик, синулька, якому було 5 років. Я зрозумів, як я маю їх оберігати. Бо не дай Боже, добереться ця нечисть до нашої Вінниці», — згадує військовослужбовець.
Перші кроки служби
Після базового вишколу Роман потрапив до львівської десантно-штурмової бригади, де розпочав службу водієм на БТР-80. Попри те, що спочатку заздрив побратимам, які отримали сучасні «Хамери», згодом він зрозумів переваги своєї техніки.
«Покатався я на «Хамері» і прокатався я на «БТРі» — зрозумів, що «Хамер» — то лайно, а БТР — то сила», — сміється Роман.
Саме тоді з’явився його позивний. Один із бронетранспортерів, яким він керував, мав напис «Баракуда» — єдиний БТР, що міг плавати. Відтоді це ім’я стало його бойовим символом.
Повернення до війни
Після півтора року служби Роман повернувся до цивільного життя. Але 24 лютого 2022 року, коли росія розпочала повномасштабне вторгнення, він знову став до строю — цього разу у складі 120-ї бригади.
«Я прийшов свій обов’язок виконати. Я чоловік — маю обороняти свою державу, свою сім’ю», — говорить «Баракуда».
На передовій сьогодні
Сьогодні Роман продовжує захищати Україну. Щодня йому доводиться ухвалювати важливі рішення, від яких залежить життя побратимів і результат бою. Про його службу, труднощі фронту та навіть про чутки щодо «чарівних уколів» ворога — дивіться у відеоінтерв’ю з воїном.
Comments