By 
Про війну найчастіше розповідають через кадри боїв — штурми, окопи, роботу артилерії. Але є інша війна, яка не потрапляє в об’єктиви. Вона не така гучна, зате від неї часто залежить усе інше. Це війна за зв’язок.
Віктор до армії мав цивільне життя, яке багато хто назвав би “влаштованим”. Він працював інженером-будівельником, брав участь у великих промислових проєктах у різних країнах. Та ще до повномасштабного вторгнення відчував: буде велика війна. Тому закрив справи за кордоном і повернувся в Україну.
З березня 2022 року Віктор служить у 61 Степовій окремій механізованій бригаді — начальником групи зв’язку та кібербезпеки батальйону.
«Зв’язок у сучасній війні — це основа всього: від комунікації між бійцями до управління батальйоном», — говорить він.
Робота, яка починається раніше за всіх
Є такий момент перед виходом підрозділу на рубіж, про який майже не пишуть. Першими на позиції заходять не ті, кого зазвичай уявляють “першими” — а зв’язківці. Вони ставлять обладнання, організовують кілька каналів, налаштовують резерви, перевіряють, щоб у потрібну хвилину команди доходили швидко і без збоїв.
Це трохи схоже на роботу людей, які вмикають світло в залі перед виставою. Глядачі їх не бачать, але без них нічого не почнеться.
Чому це так важливо
У бою помилка часто вимірюється не оцінкою “добре/погано”, а наслідками. Зв’язок — це швидкість рішень, взаємодія, контроль, координація. І це про безпеку людей теж.
Коли все працює, це здається “само собою”. Коли не працює — стає зрозуміло, наскільки багато трималося на тих, хто стояв за кадром.
Військо потребує фахівців не менше, ніж бійців
Історія Віктора — дуже показова ще й тим, що вона руйнує просту уяву: ніби в армії є лише “передова” і все. Насправді сучасне військо — це величезна система. Тут потрібні інженери, айтішники, електрики, механіки, будівельники, логісти, медики, водії. Люди, які вміють думати, налаштовувати, відповідати, тримати порядок.
Часто саме такі фахівці роблять так, щоб підрозділ був зібраним і “живим” — не лише фізично, а як структура, яка може діяти швидко і злагоджено.
Що означає “йти служити” на практиці
Мотивація до служби не завжди виглядає як красиві слова. Часто це звичайне, дуже тверезе рішення: не відвертатися, коли твій дім під загрозою. І знайти своє місце — там, де ти будеш максимально корисним.
Комусь ближче бойові посади. Комусь — зв’язок, техніка, кібербезпека, забезпечення. Важливо інше: у війську реально є робота для людей з головою і руками, і ця робота має прямий сенс.
Історія Віктора зі 61 Степової ОМБр — якраз про це. Про відповідальність, про професію, яка у війні стала незамінною, і про людей, які приходять у військо не “для картинки”, а щоб тримати систему, від якої залежить підрозділ.
Матеріал підготовлено за інформацією з офіційної сторінки 61 окремої механізованої Степової бригади.
Comments