By 
Молодший сержант Вах — командир відділення артилерійської розвідки 33-ї Окремої механізованої бригади. Ще вчора він будував мирні будинки, а сьогодні — допомагає нищити ворожу техніку, рятуючи життя своїх побратимів.
Це історія про те, як звичайна людина знаходить своє місце на війні — і чому Збройним Силам потрібен саме ти.
Від будівництва до дрона-«Фурії»
У цивільному житті Вах був будівельником. 2023 року він мобілізувався до лав ЗСУ.
«Після базової підготовки я одразу потрапив до 33-ї. Вивчився на оператора “фурії” і відтоді служу в одному підрозділі».
Так civil-професія змінилася на зовсім іншу — стати очима артилерії. Оператор БпЛА — це людина, яка бачить поле бою згори, знаходить цілі, коригує вогонь, а іноді буквально вирішує, хто житиме, а хто ні.
У цій роботі немає випадкових людей. Але є ті, хто одного дня просто сказав собі: «Я зможу. Я піду».
Перші вильоти: південь, контрнаступ і перші цілі
Бойова кар’єра Ваха почалася влітку 2023 року, разом із контрнаступом Сил оборони на півдні України.
Позиції біля Малої Токмачки, напрямок на Вербове, перші вильоти, перші виправлені постріли нашої артилерії. Спочатку — акуратна робота на невеликі дистанції, потім — додаткове навчання в колег із суміжної бригади. І після цього, як каже сам Вах, «почалася велика праця».
У жовтні підрозділ продовжив роботу вже біля Роботиного — і тоді почали з’являтися справді вагомі результати.
«Ми стали вражати по-справжньому вагомі цілі. Знищували ворожу артилерію… Працювали й по танках — багато їх засікали».
Один із епізодів особливо врізався в пам’ять: ворожа гармата «Нона», по якій українська артилерія завдала влучного удару завдяки коригуванню екіпажу дрона. В іншому випадку одразу три ворожі танки заїхали в зону спостереження — і були «передані» нашій артилерії.
Це та сама робота, про яку рідко говорять гучно, але без якої не було б жодного штурму й жодного просування вперед.
Донеччина: інший фронт, інші виклики
З 2024 року Вах зі своїм підрозділом воює на Донеччині. Каже, що тут — зовсім інша війна.
«Тут усе цілком інакше. Літати нам стало легше, і праця наша стала ще успішнішою».
На новому напрямку вони на початку роботи знищили склад боєприпасів та багато ворожої техніки — особливо самохідних артилерійських установок. Але й танків вистачало.
Біля Луганського на Донеччині екіпаж Ваха допоміг знищити одну з найнебезпечніших цілей — російський зенітний ракетний комплекс «Тор».
Ціль помітили майже випадково — уже повертаючись ввечері «фурією» на базу, на майже розрядженій батареї. У темряві щось блиснуло, оператор призбільшив зображення — і побачив броню. «Тор» саме виїжджав на позицію.
«Повідомили про потенційну ціль. Після цього на нас вийшов оператор “хаймарса” і каже: висіть над ціллю, скільки зможете, бо будемо працювати… Коротко кажучи, він заїхав у лісосмугу — і там ми вже по ньому “хаймарсом” лупнули».
Один такий ворожий комплекс — це не просто залізяка. Це ракети, які могли летіти по наших містах і позиціях. Оператори БпЛА й артилеристи разом перетворили його на купу металу.
Молодший сержант, який вчить інших
Вах — молодший сержант і частина сержантського корпусу 33-ї ОМБр. Він не лише воює, а й передає досвід новоприбулим воїнам.
«Боєць у Збройних Силах може проявитися відповідно до своїх здібностей. Хтось уміє водити, а хтось — літати… Людина зможе, якщо захоче».
Це важливі слова. Сучасна армія — це не лише «бігати з автоматом».
Тут потрібні:
- оператори дронів і артилерійські коригувальники;
- водії, механіки, зв’язківці;
- медики, сапери, штурмовики;
- інструктори, сержанти, командири.
Кожен має свою роль. І хтось має навчити новачка, підтримати його, показати, що він може. Так, як це робить Вах.
Коли досвід рятує життя
Досвід, здобутий у небезпеці, — це не тільки про влучні удари, а й про виживання свого підрозділу.
«Одного разу ми здалеку побачили вихід артилерії. Призумили. І тут нам повідомляють: це по вашу душу… Але ми одразу той ворожий снаряд збили — бо вчасно виявили».
Секунди, увага, холодна голова — і смертельна загроза перетворюється на ще одну історію, яку можна розказати потім. Там, де хтось розгубився б — підготовлений і вмотивований боєць знаходить рішення.
Краса, яку видно навіть у приціл
Довкола — війна. Але навіть там очі воїна бачать життя.
«Дуже люблю, коли випадає бачити в камеру захід сонця. Пам’ятаю, бачили, як дві козулі бігли просто біля лінії бойового зіткнення. Хоча спершу нам здалося, що то піхота йде».
Ці моменти нагадують, заради чого все це. Заради того, щоб небо над містами знову було мирним, а замість вибухів лунали дитячі голоси й шум будівництва — такого, яким колись займався Вах.
«Знищити ворога й вийти на наші кордони»
Коли Ваха питають, чого він хоче після всіх цих боїв, відповідь проста й жорстка:
«Знищити п*дарів! Добити їх і гнати так, щоби довго бігли. Саме так і буде! Вийдемо на наші державні кордони й остаточно здолаємо ворога».
Це не про ненависть заради ненависті. Це про право нашого народу жити вдома — без окупантів, без ракет, без катівень.
Чому армії потрібен саме ти
Історія Ваха — це не лише про одного бійця 33-ї Окремої механізованої бригади. Це про звичайну людину, яка взяла відповідальність.
Він не народився військовим. Він був будівельником. Але коли прийшов час — став воїном, оператором «Фурії», командиром відділення, сержантом, який навчає інших.
Сьогодні Збройні Сили України потребують людей, які:
- не ховаються від реальності;
- готові вчитися новому;
- хочуть захистити своїх рідних і свою землю;
- розуміють, що Перемога — це щоденна складна робота.
Якщо ти вмієш працювати руками — ти потрібен. Якщо маєш технічний склад розуму — ти потрібен. Якщо швидко навчаєшся — ти потрібен.
Якщо просто не можеш дивитися, як ворог топче твою країну — ти особливо потрібен.
Стань поруч із такими, як Вах
33-тя Окрема механізована бригада — це люди, які щодня роблять свою роботу на передовій. Хтось тримає окопи, хтось керує дронами, хтось забезпечує логістику й медичну допомогу. Але всі вони мають одну мету — Перемогу України.
Історія Ваха показує:
не обов’язково бути професійним військовим, щоб стати воїном.
Потрібні лише рішення, воля й готовність вчитися.
Якщо ти відчуваєш, що твоє місце — в строю, зроби крок назустріч службі.
Приходь до військкомату, дізнавайся про можливості служби за своєю спеціальністю, звертайся до підрозділів, які шукають мотивованих людей.
Війна триває. І кожен день хтось, як Вах, ризикує життям заради того, щоб ми всі жили у вільній країні.
Стань поруч. Знайди свою роль у Збройних Силах.
Перемога потребує саме таких людей, як ти.
Comments