Не спалюй своє майбутнє: як ворог змушує нас палити свої ж міста

Одного ранку у спальному районі загорілося авто. Потім — ще одне. Через тиждень — підпал адмінбудівлі. Поліція приїжджає, люди дивляться відео з камер, щось бурмочуть у коментарях, а ворожі телеграм-канали уже пишуть: “внутрішній спротив”, “народ повстав”, “регіон дестабілізований”.

Це не боротьба. Це спецоперація. Проти нас же самих.

🎭 Ворог не завжди у формі

Російські спецслужби давно зрозуміли, що найкраще палити — не ворожі склади, а нашу довіру одне до одного. Їхня мета — зробити так, аби ми самі вважали диверсії “справедливою злістю народу”, “знаком протесту”, “відповіддю на несправедливість”.

Підпалюють не склади з боєприпасами, а машини волонтерів. Не об’єкти окупантів, а ЦНАПи, військкомати, адміністрації. Винуватцями ж оголошують “людей, яким накипіло”.

А насправді — це добре сплановане шоу.

🧃 З чого все починається?

Ні, не з бензину.
Починається все з ботів і “жалісливих” телеграмів.
«Військкомати крадуть», «цей мер — злодій», «все одно нічого не зміниться», — пишуть вони. Сіють роздратування, зневіру, образу. І поруч — інструкція, як зробити “коктейль”.

А далі — з’являється “простий хлопець”, який наче сам вирішив щось підпалити. А ще далі — зникає. Його не ховають як героя. Його просто викреслюють. Бо для ворога він — витратний матеріал.

🚫 Підпал — не меседж. Це слід, який ти залишаєш у базі ФСБ.

Після кожного такого випадку збирають відбитки, камери, геолокації, переписки. Навіть якщо людину не затримують одразу — вона вже “на олівці”. Ворог отримав своє — відео, паніку, «страйк новин», дестабілізацію.

А ми що отримуємо?
Ніч, страх, зруйновану інфраструктуру, підозру одне до одного.
Це і є мета РФ: аби ми боялися не окупанта, а сусіда. Щоб ми не будували, а палили. Самі.

📢 Що робити?

• Дивись глибше. Якщо тобі щось активно нав’язують як “справедливий гнів” — зупинись. Спитай: кому це вигідно?

• Не ведись на “анонімні” заклики. Всі ці боти, анонімні канали й “голоси протесту” — інструменти пропаганди.

• Помітив дивне — пиши. Краще зупинити чиюсь дурість, ніж потім ховати обгоріле місто.

• Говори з іншими. Не давай темі залишитися «шепотом у під’їзді». Говори вголос, що це — не спротив, а саботаж.

⚠️ Війна — це не тільки про фронт. Це ще й про вулицю біля твого будинку.

Ворог діє тихо. Маскує свої акти під наші емоції. І тільки ми можемо сказати:
«Це — не наш гнів. Це — ваша провокація».

Залишайся пильним.
Не пали своє.
Не дозволь себе використати.